1 вересня 1968 року тоді ще у центральному районі міста відкрилась для всіх, хто бажав отримувати знання, середня загальноосвітня школа №107. 

Педагогічний колектив, 1970-ті роки.

  За 40 років роботи школи відбувалось багато подій. ЇЇ першим директором стала Кобець Марія Яківна, яка брала участь у будуванні школи, але пропрацювала на посаді директора лише один рік з 1968 по 1969.

Педагогічний колектив, 1980-ті роки

  На самому початку у школі навчалось дуже багато учнів. Заняття відбувались у дві зміни. У класах навчалось по 45-48 чоловік! Був навіть 1-Є клас!

  Через деякий час при школі була побудована теплиця, яка функціонує і зараз. Вона розташована за кабінетом біології, тож, учні мають змогу на практиці проводити заняття з ботаніки.

  За 40 років школа №107 змінила 6 директорів: Кобець Марія Яківна, Добров Микола Назарович (з 1969 по 1985 рік), Стриха Віктор Іванович, Макаренко Наталія Миколаївна (кажуть, що при ній школа розцвіла, а діти об’їздили з екскурсіями майже весь СРСР!), Мазін Михайло Леонідович (вже 15 років).

        Добров Микола Назарович, Заслужений учитель України, педагог-новатор, Відмінник народної освіти, учасник ВДНГ (1978) був директором школи з 1969 року. Під час його роботи школа була удостоєна Почесної грамоти Президії Верховної Ради України, стала зразковим учбовим закладом.  Він став ініціатором відкриття музею ім..Леніна, що мав експонати, які збирались по всьому Радянському Союзу та закордоном. Велась переписка з крах намию де побував В.І.Ленін: Германією, Францією, Австрією та Швейцарією. В музеї проходили зустрічи, святкові заходи, приймали в піонери та комсомол. В 1980 році було відкрито музей декоративно-прикладного мистецтва.  Були також створені спецкласи з декоративно-прикладного мистецтва. Учні цих класів отримували свідоцтво оформлювачів і могли працювати за цією спеціальністю! А їхні роботи цінували не тільки у місті, а й за його межами! Деякі із них зараз прикрашають шкільні коридори.

Робота в майстерні

Відкриття музею декоративно-прикладного мистецтва (1980). На фото - директор Добров Н.Н. та Пурис В.Д. - вчитель історії

Неволіна Лідія Марківна, Заслужений працівник фізкультури України, відмінник народної освіти, автор методичних розробок. Створила власну школу фізвиховання. Брала участь в організації масових заходів у Кривому Розі.

У 1970 році при школі відкрився хор. Існував розподіл на хор початкових класів, яким керувала Яцковська В.І. та хор старших класів, в якому керівником була Рахно В.Г. (вчитель музики). Учасники хору самі шили костюми і часто виступали не тільки у місті, а й в області! 

  За творами Лисенко М.В. «Пан-Коцький», «Зима і Весна», «Коза Дереза»  були поставлені шкільні опери! А з оперою «Ріпка» шкільний хор у супроводженні симфонічного оркестру КДМУ виступав у театрі ім.Т.Г.Шевченка. На обласному смотрі художньої самодіяльності часники були нагороджені дипломами актерської майстерності.

  За 40 років школа змінила багато педагогів, але не можна не згадати про Ружинського Л.Д. (вчителя праці), Баришнікову М.П. (вчителя історії), Пустову В.П. (пропрацювала у школі 31 рік), Яцковську В.І. (вчителя початкових класів, яка працює з 1970 року), Молодоженю Л.А. (вчитель хімії), Диженко М.Ф.(вчитель географії), Коляду Л.С. (вчителя біології), Іваненко К.Я (вчителя фізики та астрономії), Наполюк В.О. (вчителя фіз.виховання), Лашкуна В.А. (вчителя укр.мови), Селезньову В.І., Макаренко Н.Н. та багатьох інших.

   Мазін Михайло Леонідович є директором школи з 1993 року.

   В 1994 році в нашій школі було відкрити поетичний підвальчик «Бродячая собака». Його було відкрито по аналогії з артистичним кабаре «Бродячая собака», що працювало в Петербурзі в 1913 році під руководством Миколи Гумільова.

В нашій школі в поетичному підвальчику зустрічались старшокласники та педагогі, випускники школи та адміністрація – всі хто любить мистецтво. Звучала музика  не визнаного генія Артура Лури в виконанні учениці 10 класу Лосевої Олени, восторжено зустрічали М.Л.Мазіна та з хвилюванням слухали його пісні. Студентка педінституту(випускниця СШ 107) читала вірші Ахматової, В’ячеслав Новах малював шаржи на гостей та дарив їх, Марина Горшкова, учениця 10 класу, розмальовувала стіни кабаре. Вчитель математики В.В.Бондарчук заворожувала читанням віршів поета Саши Чорного.