Учнівське самоврядування

Учнівське самоврядування – це спосіб та принципи організації учнівського колективу, що забезпечують комплексний підхід до виховання учнів шляхом їх залучення до усвідомленої систематичної участі в справах школи, класу, до вирішення важливих питань життя колективу.

Головним завданням органів учнівського самоврядування є:

формування та розвиток особистості з високим рівнем національної свідомості і самосвідомості;
формування організаторських умінь і навичок шляхом поступового розширення діапазону громадських доручень, під час виконання яких учні виступають у ролі організатора;
виховання інтересу до знань;
виховання творчого підходу до вирішення проблем навчально-виховного процесу.

Самоврядування в школі має двоступеневу структуру – загальношкільну і класну. Однією з головних фігур, яка сприяє розвитку учнівського самоврядування у класі, є класний керівник. Саме класний керівник працює над тим, щоб розвивати громадянськість, соціальну активність учнів, виховувати в них почуття власної гідності, надавати їм можливість самореалізуватись.

Організація учнівського самоврядування

Положення про організацію самоврядування

І. Загальні положення

1.1 Учнівське самоврядування – добровільне об’єднання учнів, мета якого – сформувати в дітях почуття господаря школи, класу. вміння співпрацювати на принципах партнерства. гласності. демократизму.

1.2. Основні завдання органів учнівського самоврядування:

забезпечення і захист прав та інтересів учнів;
забезпечення виконання учнями своїх обов’язків;
сприяння навчальній та творчій діяльності учнів;
створення різноманітних учнівських гуртків. товариств. об’єднань, клубів за інтересами.

1.3. Учнівське самоврядування повинно мати двоступеневу структуру – загально-шкільну і класну, з чітким взаємозв’язком органів учнівського самоврядування класів із загально-шкільним, тобто перші мають підпорядковуватись останнім, а педагогічний колектив – здійснювати консультативне педагогічне керівництво органам учнівського самоврядування обох рівнів.

ІІ. Структура учнівського самоврядування

Шкільний парламент – законодавчий та виконавчий орган самоврядування, звітний загальним зборам учнів
голова ради командирів.
заступник голови РК
голова центру навчання і творчості
голова центру дисципліни і порядку
голова центру спорту і туризму
голова центру культури і відпочинку
голова центру роботи з молодшими школярами
голова центру інформації.

Функції голови ради командирів

Організовує діяльність шкільного парламенту відповідно до плану роботи НВК.
Організовує навчання ради командирів
Систематично скликає чергові засідання РК.

Основні напрямки роботи центрів РК

Інформаційний центр

Інформує учнів, батьків, вчителів про всі події, які відбуваються у НВК, різними засобами інформації.

Центр навчання і творчості

Організовує виставки, конкурси з різних навчальних дисциплін; допомагає учням, які не встигають, надає консультації.

Центр спорту і туризму

Організовує проведення змагань, спортивних свят, туристичних походів. подорожей, екскурсій.

Центр дисципліни і порядку

Контроль за відвідуванням учнями уроків.

Центр культури і відпочинку

Організовує вечори відпочинку, загально шкільні свята, дискотеки, роботу клубу КВК, конкурси, виставки.

Центр роботи з молодшими школярами

Опіка молодших школярів, допомога класоводам в організації дозвілля учнів на перервах та на ГПД.

Рада командирів

Координує роботу класів, банк ідей, доводить до класів завдання роботи РК.

Основні напрями діяльності педагогічних працівників спільно з органами самоврядування:

методично правильно готувати учнів до самоврядування;
педагогічне правильно керувати їхньою діяльністю;
поступово розширювати функції самоврядування в різних сферах діяльності;
рекомендувати органам самоврядування сус¬пільне значущі й цікаві колективні справи;
чітко визначати обов'язки;
включати в систему самоврядування якомога більше учнів;
зміцнювати й розвивати колективні традиції;
організувати постійний контроль за виконанням єдиних педагогічних вимог до учнів за допо¬могою самоврядування;
будувати взаємини між органами самоврядування, колективом учнів і вчителів на засадах ідей педагогіки співробітництва;
розширювати гласність у роботі органів самоврядування.

При організації учнівського самоврядування необхідно врахувати три взаємопов'язані етапи його розвитку.

Перший етап - організаційна робота. Головне завдання - організаторська робота, зосередження уваги педагогічного та учнівського колективів на проблемі учнівського самоврядування. Практична робота на цьому етапі полягає у вивченні науково-педагогічної літератури з проблеми, проведенні педагогічних рад, нарад при директорові, засідань методичних об'єднань класних керівників, учнівських зборів з проблем організації учнівського самоврядування.

На цьому етапі педагогічний та учнівський колектив розв'язують такі проблеми:

розробка оптимальної структури учнівського самоврядування з урахуванням специфіки школи;
визначення мети і завдань учнівського самоврядування, виходячи з його структури;
розробка документації (положення, інструкції, пам'ятки);
визначення прав та обов'язків органів учнівського самоврядування;
обрання активу.

Другий етап — організація безпосередньої роботи учнівського самоврядування, на якому уточнюються функції кожного виконавчого органу, його членів, виходячи з їхніх прав та обов'язків; проводиться систематичне навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.

Третій етап - постійне удосконалення організаційної діяльності. На цьому етапі:

розширюється роль учнівського самоврядування у житті школи в міру накопичення дітьми організаторського досвіду;
створюються нові підструктури (тимчасові формування, об'єднання, клуби за інтересами тощо);
розширюються права та обов'язки, вдосконалюється його структура.

Учнівське самоврядування має двоступеневу структуру - загальношкільну і класну.